21 БЕРЕЗНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА
Генеральна Асамблея ООН у 2011 році прийняла рішення щороку 21 березня відзначати Всесвітній день людей із синдромом Дауна. Двадцять перший день третього місяця року був обраний свідомо, це пов’язано з тим, що захворювання являє собою трисомію за 21‑ою хромосомою. Такі люди мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. Першим у кінці ХІХ століття на цей недуг звернув увагу англійський лікар Джон Ленґдон Даун, його прізвище й дало назву хворобі.
Синдром Дауна, який є вродженою генетичною аномалією, розповсюджений в усьому світі і це не залежить від раси, місця проживання, способу життя або соціального становища батьків. За даними ВООЗ у світі щороку народжується від трьох до п’яти тисяч дітей із синдромом Дауна, це одна дитина на 1000-1100 здорових немовлят. Таку патологію виявляють ще на етапі внутріутробного розвитку дитини і багато батьків приймають рішення про переривання вагітності.
Ймовірність народження дитини із синдромом Дауна збільшується з віком матері та меншою мірою, але все-таки залежить й від віку батька. Одним із факторів ризику є також близькоспоріднені шлюби. Хвороба є невиліковною. Для дітей з цим захворюванням життєво важлива рання діагностика і допомога лікарів. Люди з такою аномалією мають менші пізнавальні здібності, які коливаються від легкого до середнього розумового відставання. Згідно з дослідженнями вчених, якщо з раннього віку надавати дітям із синдромом Дауна адекватний доступ до медичного обслуговування, програм інклюзивної освіти і занять спортом, їхні розумові здібності та фізична форма значно покращуються, змінюється якість і тривалість їхнього життя. Народжені з синдромом Дауна діти можуть навчитися самообслуговуванню, читати, рахувати, писати та виконувати різну нескладну роботу. Для цього їх навчають із застосуванням відповідних методик. Крім того, інклюзивне навчання у класах з іншими дітьми, любов і турбота батьків, адекватне ставлення оточуючих здатні інтегрувати таких людей у суспільство. Людина з синдромом Дауна може здобути вищу освіту, влаштуватися на роботу.
В Україні «дітей Сонця», так називають малюків із синдромом Дауна, народжується щороку понад 400, це кожна 700 дитина, кожного п’ятого з них батьки залишають у пологовому будинку. Родини, які виховують таких дітей, щоденно стикають з непростими проблемами. В Україні ледве набереться відсоток дітей із синдромом Дауна, які навчаються разом з іншими школярами або ходять у садочки. Проблемою для таких дітей є й відвідування громадських і культурних закладів. Ще більші виклики із соціалізацією постають перед дорослими людьми із синдром Дауна. Щоправда останнім часом ситуація трохи покращилася, однак нашому суспільству ще треба вчитися сприймати особливих людей як рівних, допомагати їм, надавати можливості навчатися і адаптуватися в суспільстві.
